Важко ростити дитину в сучасному світі, де росте кількість розлучень, криза економіки, погіршення якості освіти. Батьки втомлені фізично і духовно і їм важко правильно виховувати своїх дітей.

В сучасному суспільстві, найважче дітям, а їм більше всього на світі потрібна любов. Дорослі мало часу приділяють своїм дітям і тому дуже важливо знати, як насправді любити своїх дітей і вміти виразити свою любов.

Деякі батьки впевнені, що на дитину найдужче впливає навколишнє середовище: вулиця, школа, тому, що значну частину свого часу дитина проводить не в сім’ї. Насправді ж все навпаки. Сім’я, її вплив на дитину – на першому місці, вона визначає, наскільки щасливою, внутрішньо захищеною, врівноваженою виросте дитина, як вона вживеться з дорослими, друзями, наскільки дитина буде пристосованою до життя в суспільстві, наскільки вона буде доброзичливою, як буде реагувати на різні ситуації – в цьому найбільший вплив на дитину здійснює сім’я, рідний дім.

Але сім’я – не єдине, що визначає, якою буде дитина коли виросте. Другий важливий фактор, що впливає на дитину – вроджений темперамент.

На даний час є багато видів темпераментів. Виділено їх 9. якою буде дитина залежить від домашніх обставин і особистих характеристик. Темперамент формує весь подальший характер дитини. Оточення може злегка змінити ці характеристики, але темперамент глибоко заховано в особистості, його важко перебороти і він лишається з дитиною на все життя.

Є діти з високим степенем реактивності (сірник);

Дитина, яка замикається в собі при зміні обставин (равлик);

Дитина, яка важко адаптується в новому середовищі (черепаха);

Дитина завжди з поганим настроєм (нитік).

Ці діти часто переживають стреси, особливо, коли батьки ждуть від них більше, чим вони можуть. Цим дітям дістається менше любові від дорослих.

Вже при народженні можна побачити, які діти будуть "легкими" – яких буде легко (порівняно) ростити. Новонароджені, яких важче доглядати – це "важкі" діти. В залежності від любові матері, сім’ї – ці діти будуть розвиватись так чи інакше.

Люблячі матері і "легкі" діти – такі діти дуже добре розвиваються, вони впевнені в собі, добре адаптуються в суспільстві.

Люблячі матері, які мають "важких" дітей – зустрічаються з труднощами у вихованні. Але в атмосфері ніжності і любові ці діти розвиваються добре.

"Легкі" діти у нелюблячих матерів розвиваються погано, вони не впевнені в собі. В них більш ускладнень, ніж у "важких" дітей, що виховують люблячі матері.

Найбільш нещасні "важкі" діти в нелюблячих матерів. Вони знаходяться в таких важких умовах, що їх рахують дітьми з високим ризиком, їм загрожують різні небезпеки цього важкого світу: п’янство, сирітство...

Хоча темперамент дитини даний з народження, але батьки можуть змінити його в кращий, чи гірший бік.

Багато сучасних дітей не відчувають, що їх щиро ,безмежно, безумовно люблять. А це їм потрібно понад усе.

Щоб дитина знайшла своє місце в світі, відчула безпеку, прихисток рідного дому – потрібно, щоб між батьками панували любов, мир, взаєморозуміння. Потрібно спочатку виховувати себе, а потім – виховувати дітей.

В "Новому завіті" сказано: "Любов довготерпелива, милосердна, любов не завидує, не хвалиться, не гордиться, не чинить зла, не шукає свого, не сердиться, не радіє неправді, а радіє істині, все прощає, всьому вірить, надіється, все терпить."

Справжня любов – безумовна, незалежна ні від чого – це фундамент, на якому стоять надійні відносини зі своїми дітьми, який дає можливість розвинутися талантам дитини вповні.

Дитина, правильно вихована, дисциплінована, тільки тоді, коли в основі виховання лежить безумовна любов.

Любити дитину безумовно – значить любити її незалежно ні від чого: ні від зовнішності, ні від здібностей, ні від недостатків, незалежно від того, як вона поводиться, що від неї ждуть в подальшому.

Потрібно старатися любити своїх дітей завжди, незалежно ні від чого, навіть від їх поганої поведінки.

Потрібно нагадувати собі:

1. Це звичайні діти.

2. Вони ведуть себе так, як і всі діти в світі.

3. В дитячих виходках є багато неприємного.

4. Якщо я буду старатися любити дітей і правильно виховувати – вони постараються відмовитись від своїх поганих звичок.

5. Якщо ж я буду любити і показувати свою любов тільки в тих рідких випадках, коли діти хороші – вони не будуть впевнені в моїй любові. Це зробить їх неврівноваженими, невпевненими в собі.

6. Якщо я люблю їх тільки тоді, коли вони виконують те, що я хочу – діти будуть почувати себе неповноцінними.

7. Ради своїх дітей і ради себе я буду старатися любити їх безумовною любов’ю, бо це фундамент їх майбутнього.

Перше враження про світ дитина одержує через емоції. Якщо вона уявляє світ не люблячим, який не піклується про неї – виникає тривога, страх. Це погано впливає на розвиток мови, поведінки, можливості навчатися.

Дитина постійно своєю поведінкою питає батьків: "Ви мене любите?" І відповідь – саме важливе для дитини., якщо ми любимо її безумовно – вона гармонійно розвивається. Якщо ж ми любимо її умовно – через її досягнення – то дитина стає напруженою, тривожною, від цього залежить її відношення до життя.

На дитину наші вчинки діють більше, ніж слова. Дитина, мов дзеркало. Воно відображає любов, але не починає любити перше. Якщо дитині дарують любов – вона повертає її. Якщо їй нічого не дається – їй немає чого повернути.