1. Контакт очей.

Відкритий, сповнений добра погляд прямо в очі для дитини дуже важливий. Дитина використовує контакт очей з батьками для наповнення хорошими емоціями. Чим частіше батьки дивляться в очі дитини, передаючи їй свою любов – тим більше дитина насичена цією любов’ю.

Ласкавий погляд і ніжний дотик знижує в дитини тривожність, страхи, укріпляє почуття безпеки, впевненості в собі.

2. Фізичний контакт.

Ніжний дотик до дитини так само необхідний, як люблячий погляд. Дитина, яка одержує ці безцінні дари – є впевнено і спокійно з собою і з іншими людьми. Дитині буде легко спілкуватись, її будуть любити в колективі, а тому в неї буде добра самооцінка.

Особливо це важливо, коли діти ростуть і дорослішають. Чим емоційніша пам’ять про дитинство – тим легше дитині буде протистояти бурі і натиски важкого періоду переходу в юність і доросле життя.

3. Пильна увага.

Люблячі батьки повинні бути готові до того, що в деяких випадках їх дитині понад усе на світі потрібна їх пильна увага тоді, коли ми не маємо часу...

Пильна увага – це коли ми повністю зосереджуємо увагу на дитину, не звертаючи ні на що більше уваги. Дитина не повинна ні на мить сумніватися в нашій повній безумовній любові до неї. Вона повинна відчути себе важливою, значущою, що увага до неї і тільки до неї в цю хвилину. Дитина повинна відчути, що в даний момент в очах батьків – сама важлива людина в світі.

Якщо ви спокійно, не фальшиво, лагідно спілкуєтесь із своєю дитиною, якщо відносини з нею основані на любові, довірі – це лишає глибокий слід в її душі. І тоді вона сміливо може протистояти важким моментам формування особистості.