«З родини йде життя людини», - твердить народна мудрість. Школа - це велика родина. Школа - це наш другий рідний дім, дім нашого  дитинства, нашої юності, а для декого -  справа всього життя. І знати свій родовід, свою історію зобов'язана кожна людина, бо «Хто не знає свого  минулого, той не вартий свого майбутнього».    

     Життєвою дорогою дитину ведуть два розуми, два досвіди: сім’я та навчальний заклад. Відповідно до Закону України « Про освіту» одним із головних завдань, що стоїть перед школою є взаємодія з сім’єю. І саме тому перед педагогічним колективом постало питання удосконалення підходів до роботи з родинами та розвиток партнерських стосунків між школою та сім’єю. Тому на основі музею народознавства «Дідусева хата» була створена родинна школа для батьків,основне призначення якої  — формування сімейної культури , сімейних цінностей, відродження духу сім’ї як основної цінності життя, встановлення природної ієрархії родинних стосунків,поліпшення взаєморозуміння з дітьми, укріплення чуття єдиної родини, підвищення педагогічної освіченості батьків.

    Рівень педагогічної освіченості батьків залежить від традицій у сім'ях, в яких виросли вони, набутих знань, життєвого досвіду, здатності до саморозвитку. Майже завжди, на сучасному етапі особливо, у зв'язку з переходом до нового типу суспільства, утвердження нових суспільних, етичних цінностей, а також із процесами глобалізації, одним із свідчень якого є Інтернет, педагогічна освіченість батьків нерідко відстає від реальної педагогічної ситуації, суспільних потреб, очікувань дитини. Тому родинна школа  дбає про залучення до народних традицій у сімейному вихованні, постійний розвиток  педагогічних знань батьків, вдаючись до різних методів роботи, найпоширенішими серед яких є:

1.Педагогічний лекторій. Передбачає надання батькам систематизованих знань з теорії народного виховання, привернення їх уваги до актуальних проблем виховання за допомогою лекцій, бесід.

2.Педагогічний всеобуч. Спрямований на ознайомлення батьків з проблемами виховання дітей різних вікових груп.

3.Університет педагогічних знань. Передбачає більш серйозну підготовку з теорії народного виховання. Заняття відбуваються у формі лекцій та семінарів. Батьки беруть участь в обговоренні проблем.

4.Науково-практична конференція батьків з проблем виховання. Учасники визначають найактуальнішу проблему сімейного виховання («Трудове виховання», «Найкоротший шлях до добра — через прекрасне» тощо), протягом року вивчають її. У виступах батьки підбивають підсумки теоретичних і практичних досліджень, діляться особистим досвідом.

5. День відчинених дверей. Головна мета — показати роботу школи, привернути увагу батьків до проблем виховання

6.Класні батьківські збори. Традиційна форма роботи, де наголошується про необхідність звернення до народних традицій у сімейному вихованні  

7.Листування. Передбачає періодичне надсилання батькам листів про успіхи учня в навчанні, старанність, уважність та відповідальність за доручення. Можна повідомити про певні його труднощі, попросити про зустріч. Варто висловити щиру подяку за хороше виховання дитини. Лист передають батькам через їх дитину, попередньо ознайомивши її зі змістом.

8.Консультації батькам. Передбачають надання батькам  конкретних рекомендацій, порад  щодо виховання дітей за принципами етнопедагогіки.

9.Тематичні вечори запитань і відповідей. Сприяють глибокому пізнанню методики народного сімейного виховання. На них запрошують працівників правоохоронних органів, лікарів, психологів, соціальних працівників, фахівців, які опікуються проблемами виховання молоді.

10. Ознайомлення батьків з літературою. Передбачає відбір і надання рекомендацій щодо психолого-педагогічної, науково-популярної літератури для батьків відповідно до проблем народного виховання.

11.Спільні тематичні заходи з народознавства.